Сторінка психолога

Особливості дітей підліткового віку

психологПідлітковий вік складний і для батьків дітей, оскільки діти знаходять свою особисту незалежність в опорі батькам. У сім'ї підліток починає прагнути до самотності, ізоляції, відторгає спроби батьків «лізти в душу», уникає навіть дотиків. Підліток будує мережу власних відносин та прагне до групи однолітків. Думка групи стає найважливішим мірилом. Саме у групі тепер він вчиться розділяти групові норми, опановує нові соціальні ролі та майстерність спілкування. Вірність друзям стає основною цінністю його особистості. Заради друзів він може навіть обманювати, і ця брехня – для зберігання спокою батьків, яких він любить. Заради того, щоб бути прийнятим групою, підліток може, цілком усвідомлюючи небезпечні наслідки, чинити «як усі» - наприклад, пити пиво, курити марихуану, пробувати екстазі, заспокоюючи себе поширеними міфами, що «травичка - не наркотик», «один раз спробувати - це безпечно». Для того, щоб виглядати дорослим, він може відчайдушно демонструвати одноліткам не найкраще «доросле» - палити і вживати алкоголь. Цікавість до зміни свого тіла, до можливостей свого організму також може підштовхнути підлітка до небезпечних експериментів з алкоголем. Підлітковий вік - це вік пошуку відповіді на питання: який я, що можу? Це вік гострої потреби звільнитися від опіки батьків, тому протистояння батьків лише погіршує ситуацію.

Типологія батьківських позицій

В кожній родині об'єктивно складається визначена, далеко
не завжди усвідомлена нею система виховання. Основні складнощі у спілкуванні, конфлікти виникають через батьківський контроль за поведінкою, навчанням дитини, вибором друзів тощо. Крайні, найнесприятливіші для розвитку дитини випадки - жорстокий тотальний контроль при авторитарному вихованні і майже повна відсутність контролю, коли дитина виявляється надана сама собі, бездоглядна.

Авторитарний
Здатність задовольняти потреби дитини - низька.
Рівень вимог до дитини - високий. Авторитетний
Здатність задовольняти потреби дитини - висока.
Рівень вимог до дитини - високий.
Індиферентний (байдужий)
Здатність задовольняти потреби дитини - низька.
Рівень вимог до дитини - низький. Дозволений
Здатність задовольняти потреби дитини - висока. 1424607661_bezymjannyj_result
Рівень вимог до дитини - низький.

Авторитарний
Батьки, зрозуміло, можуть і повинні висувати вимоги до своєї дитини, виходячи з цілей виховання, норм моралі, конкретних ситуацій, в яких необхідно приймати педагогічно й етично виправдані рішення. Проте ті з них, які віддають перевагу наказам та насильству, стикаються з опором дитини, яка відповідає на тиск, примушення, погрози своїми контрзаходами: лицемірством, обманом, спалахами грубості, а іноді відвертою ненавистю. Але навіть, якщо опір виявляється зломленим, разом з ним виявляються зломленими і багато цінних якостей особистості: самостійність, відчуття власної гідності, ініціативність, віра в себе і в свої можливості. Безоглядна авторитарність батьків, ігнорування інтересів і думок дитини, систематичне позбавлення права голосу при вирішенні її питань — є гарантією серйозних невдач формування здорової особистості.

Дозволений
Це система відносин, за якої батьки, забезпечуючи задоволення всіх потреб дитини, захищають її від будь-яких турбот, зусиль і труднощів, приймаючи їх на себе. Питання про активне формування особистості відходить на другий план. Батьки, по суті, блокують процес серйозної підготовки їхніх дітей до зіткнення з реальністю за порогом рідного будинку. Саме ці діти виявляються більш непристосованими до життя в колективі. За даними психологічних спостережень саме ця категорія підлітків дає найбільше число зривів в перехідному віці. Якраз ці діти, яким здавалося б нема на що скаржитися, починають повставати проти надмірної батьківської опіки. Якщо диктат припускає насильство, наказ, жорсткий авторитаризм, то опіка - турботу, огорожу від труднощів. Проте результат багато в чому співпадає: у дітей відсутні самостійність, ініціатива, впевненість, вони так або інакше усунені від рішення життєвих проблем.

Індиферентний (байдужий)
Дана позиція характеризується низьким рівнем вимогливості та слабкою реакцією на запити та потреби дитини, віддаючи перевагу іншим справам. Часто таких дітей виховують дідусі та бабусі - і це в найкращому випадку. Нерідко такі діти знаходять «небайдужих» до них друзів в компанії де вживаються алкоголь та наркотики.

Авторитетний
Демократія передбачає співпрацю усіх членів родини. Для дитини встановлені правила, рамки, межі. Батьки послідовні щодо своїх вимог та контролю. Потреби дитини важливіші, ніж суворе дотримання правил. Дитина в такій сім'ї має можливість відчути себе особистістю, яка має право на власну думку, на самостійні рішення, які поважають. Дитину в такій сім'ї цінують, розуміють та люблять. Все це значно зменшує ризик появи алкогольних та інших проблем у дитини.

Прийоми формування самоповаги у дитини

-  Підтримувати успіхи дитини, хвалити навіть за незначні її досягнення.
- Стимулювати дитину брати участь у шкільній та позашкільній діяльності,    але
не вимагати завжди бути кращою.    
- Висловлювати підтримку, якщо дитина у розпачі.
- Допомагати дитині вибирати та ставити перед собою реальні цілі.
- Виправляти та оцінювати вчинок чи поведінку, а не особистість дитини.
- Надати можливість дитині відповідати за будь-яку домашню роботу, але так,
щоб вона відчула себе частиною команди.
- Робити щось разом з дитиною, адже вона дуже цінує час, який проводить з батьками

Рекомендація: намагайтесь час від часу показувати дитині як ви її любите та
поважаєте.
 
psyh_sluzhbaДля цього скористайтесь рекомендованими прийомами:

-    Я такий щасливий, що в мене є такий син, як ти.
-    Я сьогодні цілий день думаю, яка гарна у мене дитина.
-    Я люблю тебе.
-    Мені дуже сподобалось, як ти...
-    Я відчуваю себе щасливим, коли ти...
-    Я так пишаюсь тим, як ти...
-    Я пишаюсь тобою!
-    Поплескати дитину по спині.
-    Нехай дитина почує, коли ви говорите комусь, як пишаєтесь нею.
-    Виявляти зацікавленість в тому, що робить ваша дитина.
-    Ділитися з нею власним досвідом.
-    Показувати турботу про дитину, коли вона почувається погано.
-    Звертатися до неї за порадою.
-    Радіти з дитиною за її успіхи.
-    Дати знати дитині, наскільки вам цікаво проводити з нею час.
-    Зробіть щось особливе для дитини, якщо вона доклала до чогось багато зусиль.

Анкета для самоперевірки «Потреби моєї дитини»

gruppovaja-splochennost_1Інструкція: Будь ласка, відмітьте свою відповідь на запропоновані нижче питання
позначкою «+»
Питання - відповідь
Чи задовольняю я потребу своєї дитини (Так, Ні, Не знаю)
- в увазі
- в любові
- в розумінні
- у прояві ніжності
- в успіху
- у повазі
- у самоповазі
- у пізнанні
- в свободі та незалежності
- у культурному розвитку
- у духовному розвитку
- у фізичному розвитку
- у самовдосконаленні
- в реалізації власного потенціалу

Рекомендація: Чим більше позитивних відповідей ви відмітили, тим більш ефективний сімейний та особистісний захист від появи наркотичних та алкогольних проблем має ваша дитина.

Основні сигнали тривоги щодо потреб дитини

Я помічаю, що дитина:
- агресивно себе поводить
- відмовляється проводити час разом
- втратила цікавість до раніше важливих для неї речей
- стає більш замкнутою
- віддаляється, відтоді, коли в родині з'явилося немовля
- демонструє позицію «опору»
- багато часу проводить в Інтернеті
- не спілкується по телефону у присутності батьків
- сильно переживає після нашого розлучення,., коли ми щось пообіцяли і не зробили, коли ми сваримося...

Профілактична підказка
Основна потреба дитини - це ваша увага та цікавість нею. Спостерігайте за поведінкою дитини. Увійдіть до її світу, доки відчинені двері!
Важливо пам'ятати, що ті правила поведінки та відносин між членами родини, які встановлюємо у себе вдома, надзвичайно впливають на формування світогляду дитини та майбутню поведінку. Важливо надати дитині МОЖЛИВІСТЬ БРАТИ УЧАСТЬ У РОДИННОМУ ЖИТТІ, винагороджувати її, навіть за маленькі досягнення. Важливо задовольняти потреби дитини у прояві любові, ніжності, увазі, повазі та розумінні.

Анкета для самоперевірки «Спілкування з дитиною»

Інструкція: Будь ласка, відмітьте свою відповідь, на запропоновані нижче запитання позначкою «+»
Питання - відповідь
Так чи Ні
1. Чи розповідає дитина про свій день: хороші події?
2. Чи розповідає дитина про свій день: погані події"?
3. Чи цікавитесь ви думкою дитини щодо перегляду певного телевізійного сюжету або фільму?
4. Чи шукали ви разом з дитиною якусь корисну інформацію в Інтернеті, книгах чи журналах?
5. Чи спілкуєтесь ви з дитиною на різні теми, окрім її навчання?
6. Чи знаєте ви друзів своєї дитини?
7. Чи маєте ви з дитиною спільний активний відпочинок?
8. Чи виконуєте ви спільно з дитиною повсякденні обов'язкові або сезонні роботи (наприклад, по дому, на городі, дрібний ремонт, догляд за квітами тощо)?.
Рекомендація: Чим більше позитивних відповідей ви відмітили, тим більш ефективним є ваше з дитиною спілкування і тим менший ризик щодо появи наркотичних та алкогольних проблем. Якщо ви відмітили відповідь з позначкою «Ні», варто звернути увагу на ці питання та спробувати змінити власну поведінку або певні сімейні правила та традиції.
Прийоми ефективного спілкування зі своєю дитиною

Відкласти справи заради розмови з дитиною. Під час спілкування з дитиною не варто займатися іншими справами. Дитина може подумати, що вона для вас не така цікава, як, наприклад, комп'ютер.
Розмова на рівні зросту дитини. Під час розмови надзвичайно важливо знаходитися на рівні дитини, наприклад сісти разом на диван або дорослому присісти. Це необхідно для встановлення зорового та емоційного контакту.
«Відображене вислуховування». Демонструйте дитині, що чуєте її (наприклад, словами «угу», «так», «а далі», «що-що»...), дозволяйте дитині проявляти власні почуття, доведіть дитині, що правильно зрозуміли її повідомлення.
Мова тіла. Уважно слідкуйте за «мовою тіла» дитини, яка підкаже, як почувається дитина, розмовляючи з вами.
Підтримка та похвала. Прояви підтримки можуть бути не тільки на словах, але й у вигляді усмішки, обіймів, погляду тощо.
Тон голосу. Обирайте правильний тон голосу, розмовляючи на делікатні інтимні для дитини, теми.
Емоційне включення. Під час розмови проявляйте власні емоції щодо теми, яку ви обговорюєте.
Робіть паузу. Під час розмови дайте можливість дитині подумати, просто помовчати, не вимагайте негайної відповіді.
Батькам не варто:
- Ігнорувати («Почекай, не до тебе зараз...»)
- Віддавати накази («Замовкни! Негайно зроби це!...»)
- Погрожувати («Ще раз це повториться, я тебе...»)
- Читати мораль, повчати («Ти повинен...»)
- Давати відразу готові рішення («А ти зроби ось так... А я в твої роки....»)
- Критикувати, ображати («Знову зробив все не так... Незграба, плакса, дубина...»)
- Наводити свої здогадки («Я знаю, що все це через... Мабуть, знов ти...»)
- Проводити розслідування («Де був,... з ким,... що робили,...чого мовчиш... »)
- Залякувати під час бесіди
- Нагадувати минулі провини
- Наводити у приклад інших дітей
- Говорити, що це погано, не пояснюючи чому
- Вести монолог, а не діалог

Ефективне спілкування з підлітком це –
- ЗНАННЯ ЙОГО ПОТРЕБ
- РОЗУМІННЯ ЙОГО ПОВЕДІНКИ
- ДІАЛОГ, А НЕ МОНОЛОГ

Ефективному спілкуванню з підлітком заважає:
- НАДМІРНА ОПІКА
- НАДМІРНИЙ КОНТРОЛЬ
- НЕДОВІРА МІЖ БАТЬКАМИ ТА ДИТИНОЮ

«Сімейний захист»

iБатькам варто:
Розмовляти з дитиною. У кожної людини є потреба говорити з тими, хто її оточує, та слухати, що вони говорять. Це необхідно і дітям, і батькам. Якщо спілкування не відбувається, наростає непорозуміння. Тоді дитина задовольняє потребу у спілкуванні та увазі за межами родини. А це великий ризик того, що таке спілкування виявиться деструктивним для неї.
Вислуховувати її. Здатність слухати - ключ до ефективного спілкування. Це не так просто, як може здатися на перший погляд. Якщо людина уміє слухати, видно, що їй цікаво, вона прагне зрозуміти, що їй говорять, вона прагне дізнатися про відчуття, про погляди своєї дитини, не вступаючи з нею в суперечку. Дитина хоче, щоб її слухали, а значить вона вимагає поваги до себе. Якщо дитина помітить, байдужість, вона знайде когось, хто вислухає її та висловить їй свою повагу, але, наприклад, вживаючи при цьому алкогольний напій чи марихуану.
Розповідати дитині про себе. Дітям часто важко уявити, що батьки теж були молодими. Треба не боятися говорити дитині про своє дитинство, молодість, про власні помилки. Але це не привід для повчальних історій на кшталт: «Коли я був у твоєму віці...». Якщо батьки діляться з дитиною своїми невдачами, проблемами, вона швидше побачить в них не тільки батьків, але й друзів. Задовольнити потребу дитини у самовдосконаленні можна привчаючи її до думки, що проблеми можна обговорювати.
Вміти поставити себе на місце дитини. Дитині часто здається, що з тими проблемами, з якими їй довелося зіткнутися, ніхто раніше не стикався. Добре, якщо у неї не буде сумнівів, що батьки зрозуміють, що з нею відбувається. Зовсім не обов'язково мати на все готову відповідь або повчальну історію. Треба лише подивитися на світ її очима, пригадати, як, можливо, ваші батьки критикували вашу зачіску, музичні захоплення, які вони не розділяли і пригадати, що ви при цьому відчували.
Бути поряд. Батьки, звичайно, не можуть завжди бути поруч. Але важливо, щоб дитина знала, що у батьків для неї завжди знайдеться час. Таким чином, задовольняється потреба дитини в ніжності, любові та увазі.
Бути твердими та послідовними. Твердість — не означає прояв агресії та беззаперечного підпорядкування. Це означає, що дітям відомі погляди батьків на життя. Важливо ставити перед дитиною вимоги, які вона може виконати. Якщо батьки послідовні, то дитина ніколи не зможе дорікнути їм у нечесності. Вона знатиме, чого від них слід чекати.
Намагатися підтримувати самостійність дитини. Важливо проводити час з дитиною і розмовляти з нею. Але не менш важливо задовольняти потребу дитини у свободі та незалежності. Вона буде менш схильна до вживання алкоголю, якщо буде мати можливість самостійно знаходити вихід із складної ситуації, вирішувати куди піти навчатися, з ким зустрічатися та чим захоплюватися.
Спілкуватися з друзями своєї дитини. У більшості випадків перші спроби алкоголю відбуваються під впливом друзів. Батькам варто знати друзів своєї дитини розмовляти про них.
Пам'ятати про унікальність своєї дитини. У кожної людини є сильні та слабкі сторони. У кожної дитини є здібності, навіть якщо здається, що це не так. Треба допомогти дитині повірити в себе, знайти те, що у неї виходить найкраще. Якщо вона повірить, що на щось здатна в житті, то спрямує зусилля на досягнення своїх цілей. Задоволення потреби щодо реалізації власного потенціалу дитини допоможе значно знизити ризик появи різних проблем.

Профілактична підказка
Важливо пам'ятати, що дитина завжди ПОТРЕБУЄ СПІЛКУВАННЯ з батьками, навіть тоді, коли про це їм не повідомляє. Підлітковий вік - це привід більше часу проводити з дитиною, РОЗМОВЛЯТИ з нею, а не слідкувати та контролювати кожен її крок. Важливо ПОМІЧАТИ ЗМІНИ у ПОВЕДІНЦІ дитини, можливо саме вони вказують на її ПОТРЕБУ у СПІЛКУВАННІ з вами. Важливо спілкуватися з дитиною, а не тільки годувати її та одягати. Варто пам'ятати, що СІМЕЙНИЙ ЗАХИСТ - це ДОТРИМАННЯ РОДИННОЇ ПОЛІТИКИ, ЗАДОВОЛЕННЯ ДУХОВНИХ ПОТРЕБ дитини та АВТОРИТЕТНИЙ СТИЛЬ ВИХОВАННЯ.