Визначною особливістю сучасності є розвиток інформаційних технологій, бурхливе нагромадження, безперервне оновлення, ускладнення наукової інформації, вторгнення її в усі сфери життя та діяльності людини.
Нині неможливо не навчатися.
Усе це не могло позначитися на навчанні молодого покоління, на змісті навчальних програм, підручників, навчально - методичних посібників, а також на методах навчання, які використовує сучасна школа.
Пильна увага до кожного учня, ретельне та всебічне вивчення його навчальних можливостей, визначення на цій основі ефективних умов розвитку зумовлюють істотні зміни в організації навчально - виховного процесу.
Навчальна діяльність орієнтована на засвоєння знань, виховання особистості учня. Серед інших видів діяльності - правової, трудової - вона є головною впродовж усього часу навчання , змінюються її мотиви, удосконалюються форми й засоби, визначається професійна спрямованість. Усе це відбувається в межах навчальної діяльності. Ось чому розкриттю структури цієї діяльності її пізнавальних та мотиваційних аспектів, потреб у реалізації нині приділяють особливу увагу. З огляду на це слід продумати розмаїття методів навчання.
Відомо, що стандартні методи навчання, навіть за їх ідеальної організації швидко набридають школярам. Якщо учень постійно займається одманітною діяльністю, він втрачає інтерес до уроку. На розвиток інтересів школярів впливає і зміст навчального матеріалу, і вибір методів навчання.
Я намагаюся досягти усвідомлення учнями навчального процесу. Тому регулярно організовую роботу з визначення термінів; вимагаю аргументованості відповідей, та пошук причинно - наслідкових зв’язків у навчальному матеріалі.
Для вчителя географії та біології, у використанні інтерактивних технологій я відкрила масу переваг. І хоч, як показала практика, підготовка до самого уроку займає багато часу, я вже можу сказати з впевненістю – воно цього варте. Я дійшла висновку, що на уроці за менший час встигаєш розкрити більше матеріалу, при цьому учні активно працюють на уроці і краще розуміють матеріал.
Працюючи вже стільки років на педагогічній ниві , я розумію, щоб бути цікавою дітям, потрібно завжди вчитися, постійно бути у творчому пошуку. При цьому потрібно поставити себе до рівня учня, його рівня сприйняття. Розкрити матеріал з його допомогою, зробити так, щоб він відчув себе значущою частинкою уроку. А з цього починається становлення Людини, коли дитина знає, що вона потрібна не тільки рідним, а й ще комусь. В цьому вся робота вчителя.

Серед форм і методів навчання перевагу надаю таким, які формують в учня основи критичного мислення, а саме вміння мислити, відповідальність, формування самостійних суджень. Цьому сприяє використання інтерактивних методів і прийомів навчання : «мозковий штурм», «мандрівка» «аукціон ідей», «синквей», творчі завдання, розгадування кросвордів, практичні роботи. Серед технологій навчання особливе місце в моїй практиці займає проектна діяльність. Дана форма роботи з учнями веде до активізації їх пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення, спонукає їх до пошукової роботи. Крім цього виконання проектів ще і самостійне вивчення учнями окремої проблеми протягом певного проміжку часу яке завершується творчим звітом і дає учням практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботі за визначеним графіком.
Природоохоронне виховання школярів має здійснюватися з першого по випускний клас. Від того, на скільки повноцінно усвідомлять учні необхідність дбайливого, бережливого ставлення до природи як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачати наслідки своєї поведінки, а також дій інших людей у природі, спиратися на глибоко наукові знання під час вибору рішень стосовно природи у процесі своєї трудової діяльності, істотною мірою залежатиме майбутнє людства. По суті, ставлення школяра до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як громадянина своєї країни, формування національної свідомості, оскільки природоохоронне виховання є одним із елементів морально – правового виховання.
Для ефективного екологічного виховання школярів педагогу сьогодні необхідно володіти великою ерудицією, широкою освіченістю, інформацією в суміжних галузях знань, бути добре обізнаним із питаннями політичного життя, мистецтва, моралі. Особливо важливо володіти здатністю до творчості, вмінням долати штампи і вносити нове, сучасне в життя школярів.
Показники екологічної культури школярів:
• підвищення якості екологічних знань;
• переорієнтація, зміна мотивів та цінностей щодо навколишнього середовища;
• дотримання правил поведінки в природі;
• позитивні зміни в способі життя;
• участь в екологічній діяльності.
А звідси випливає, що навчально-виховний процес я намагаюсь будувати так, щоб у першу чергу забезпечити допитливість учнів, надати їм можливість вести власні пошуки і робити відкриття,проявляючи при цьому самостійність, досконало володіючи вмінням розкривати різними засобами систему екологічних понять, оперуючи ними.
Важливо також пам’ятати, що дитина – не тільки об’єкт виховання, а суб’єкт – особистість зі своїми нахилами, здібностями, інтересами, захопленнями. Саме це треба вивчати і знати кожному педагогу для досягнення бажаної мети. Нині жоден педагог не може стояти осторонь від питань виховання екологічної культури учнів, яке має стати невід’ємною складовою навчально - виховного процесу.

Основа всіх основ – це самоосвітня діяльність вчителя.
Трибуною самоосвітньоюї діяльністі мого педагогічного надбання є методична робота. Головним завданням є необхідність самостійного пошуку, аналізу й оцінювання інформації.
У своїй роботі використовую принцип, який постійноповторюю дітям: «Не обов’язково бути ходячою енциклопедією, треба розвивати в собі енциклопедичну допитливість». Усі використані мною технології направлені на пізнавальну і творчу діяльність учнів, вирішують головну задачу – формування людини з новим рівнем свідомості.
Уроки в професійному училищі вимагають гігантської підготовчої роботи, великих знань, готовності душі, моральності. У багатьох відношеннях урок – це центр, навкруги якого обертаються і до якого повертаються всі думки і дії вчителя. Дуже важливо підібрати навчальні завдання, метою яких є пізнавання нового матеріалу, відтворення, застосування знань у незнайомій ситуації, творчий підхід до знань.
Я на уроках географії та біології працюю над вихованням логічного та діалектичного мислення. Постійно заохочую дітей до самостійного виконання доведень та спростувань, формування логічних висновків. Із цією метою систематично впроваджую в роботу методику формування інтелектуальних умінь та навичок, розроблено відомим дидактом, доктором педагогічних наук, професором В. Паламарчуком.
Я намагаюся досягти усвідомлення учнями навчального процесу. Тому регулярно організовую роботу з визначення термінів; вимагаю аргументованості відповідей, та пошук причинно - наслідкових зв’язків у навчальному матеріалі; використовую пропедевтичний підхід під час вивчення окремих. Постійно підтримую зворотній зв’язок з учнями для своєчасної корекції процесу навчання; навчаю їх планувати свою діяльність; опрацьовую разом із дітьми типові та індивідуальні помилки обов’язково аргументую оцінки та ознайомлюю учнів із правильними відповідями на те чи інше запитання. Систематично працюю над підвищенням пізнавального інтересу учнів до географії та біології як наук , навчальних предметів. З цією метою оперуюся на наявні опорні знання та уявлення, окремим учням пропоную запитання підвищеної складності; до кожної теми рекомендую додаткову навчальну та науково - популярну літературу; заохочую прояви ініціативи та самостійності учнів у навчальному процесі; організовую індивідуальні та групові консультації з окремих складних проблемних питань програми.