Професія токаря має досить давню історію. Вона з'явилася п'ять тисяч років тому назад у стародавньому Єгипті. Її аналоги            зустрічалися  ще до нашої ери. Протягом багатьох століть токар виточував деталі, тримаючи ріжучий інструмент в руках. На початку XYIII століття у токарній справі відбулися докорінні перетворення: був створений механічний пристрій для різця — супорт.  Важливе значення в історії токарної справи мало вдосконалення приводів. Спочатку верстат приводився у рух мускульними зусиллями людини чи свійських тварин. Згодом на зміну їм прийшла парова машина. З появою електричного струму токарний верстат став таким, яким ми звикли його бачити.

Сучасна токарна справа розвивається у тісному зв'язку з науково-технічним прогресом. З кожним роком впроваджуються у виробництво високоякісні різці з нових      матеріалів і сплавів, удосконалюється їх конструкція і геометрія. Створюються нові автоматичні лінії, верстати з числовим і              програмним управлінням (ЧПУ). Промислові роботи завершують комплексну автоматизацію, залишаючи людині функцію                контролю й оперативного управління виробничим процесом.  У наш час професія токаря по металу - одна з провідних професій на підприємствах машинобудівної і металообробної  промисловості. Токар керує складним верстатом, виготовляє деталі для різних машин і приладів. Основний зміст його роботи — обробка металу різанням за допомогою ріжучого інструменту. На токарному верстаті токар виконує операції з обробки та розточуванню різноманітних поверхонь, торцевих площин, а також нарізування різьблення, свердління, зенкування, калібрування. Для успішної роботи токарю необхідно знати геометрію, правила термообробки, систему допусків і посадок, будову, принцип дії і технологічні можливості верстатів, робочого обладнання, ріжучого і контрольно — вимірювального інструменту. Вміти читати технологічні карти та креслення. Вміти користуватися довідниковими таблицями і робити розрахунки.

       У Макіївському професійному училищі соціальної реабілітації учнів навчають визначати або уточнювати швидкість і глибину      різання, вибирати ріжучий інструмент з урахуванням властивостей матеріалу і конфігурацій різця, закріплювати  його,                        регулювати процес обробки, забезпечувати відповідність деталі розмірами, зазначеним на кресленні, задану чистоту і точність           обробки, застосовувати оснащення, вимірювальний інструмент, у тому числі складні прилади — індикатори, мікрометри.

ПОВИНЕН ЗНАТИ: будову і принцип роботи однотипних токарних верстатів; найменування, призначення та умови застосування найбільш розповсюджених універсальних пристроїв; будову простого і середньої складності контрольно-вимірювального інструменту; призначення і правила застосування нормального і спеціального різального інструменту; кути, правила заточування і установлення різців і свердел; основи знань про допуски і посадки, квалітети і параметри шорсткості (класи точності і чистоти оброблення); призначення та властивості охолоджувальних та мастильних рідин, відомості з основ електротехніки, матеріалознавства, технічного креслення тощо.

ПОВИНЕН УМІТИ: виконувати токарне оброблення деталей за 12-14-м квалітетами (5-7-м класами точності) на універсальних токарних верстатах із застосуванням нормального різального інструменту і універсальних пристроїв за 8-11-м квалітетами (3-4-м класами точності) на спеціалізованих верстатах, налагоджених для оброблення визначених простих та середньої складності деталей або виконання окремих операцій. Нарізати зовнішню і внутрішню трикутну та прямокутну різьбу мітчиком або плашкою. Керувати верстатами (токарно-центровими) з висотою центрів 650-2000мм, допомагати під час установлення та знімання деталей, під час промірів під керівництвом токаря більш високої кваліфікації. Прибирати стружку.

Загальнопрофесійні вимоги: а) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці; б) додержуватись норм технологічного процесу; в) не допускати браку в роботі; г) знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт; д) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо); є) знати інформаційні технології.

Повинен знати: будову, правила підналагодження та перевірки на точність токарних верстатів; правила керування великогабаритними верстатами, які обслуговує разом з токарем більш високої кваліфікації; будову і правила застосування універсальних і спеціальних пристроїв; будову та умови застосування плазмотрона; призначення та правила застосування складного контрольно-вимірювального інструменту і приладів середньої складності; систему допусків і посадок, квалітети (класи точності) та параметри шорсткості (класи чистоти оброблення); геометрію і правила заточування різального інструменту, виготовленого з інструментальних сталей та з пластиною із твердих сплавів або керамічною; допуски і посадки, квалітети і параметри шорсткості; основні вла- стивості матеріалів, які обробляє; електротехніку в межах кваліфікації.

Повинен вміти: обробляти на універсальних токарних верстатах деталі за 8-11-м квалітетами (3-4-м класами точності) та складні деталі за 12-14-м квалітетами (5-7-м класами точності). Обробляти деталі за 7-10-м квалітетами (2-3- м класами точності) на спеціалізованих верстатах, налагоджених для оброблен- ня визначених деталей або для виконання окремих операцій. Виконувати токарну обробку тонкостінних деталей з товщиною стінки до 1 мм та з довжиною до 200 мм. Виконувати токарні роботи методом суміщеного плазмово- механічного оброблення під керівництвом токаря більш високої кваліфікації. Нарізати зовнішню і внутрішню однозахідну трикутну, прямокутну та трапеце- їдальну різьбу різцем. Нарізати різьби вихровими головками. Керувати токар- но-центровими верстатами з висотою центрів 2000 м та вище, з відстанню між центрами 10000 мм і більше. Керувати токарно-центровими верстатами з висотою центрів до 800 мм, які мають більше трьох супортів під керівництвом токаря більш високої кваліфікації. Виконувати необхідні розрахунки для одержання заданих конусних поверхонь. Керувати піднімально-транспортним устаткуванням з підлоги. Стропувати та ув’язувати вантажі для піднімання, переміщення, установлення та складування. Виконувати токарну обробку заготовок зі слюди та мікалексу.

Загальнопрофесійні вимоги:

а) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці; б) додержуватись норм технологічного процесу; в) не допускати браку в роботі; 65 г) знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт; д) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо); е) мати знання з інформаційних технологій в обсязі, що є необхідним для виконання професійних обов’язків; є) володіти обсягом знань з правових питань галузі, основ ведення підприємницької діяльності, державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та трудового законодавства в межах професійної діяльності.