Ми – українці, і ми цим пишаємося… Саме під таким гаслом пройшов
з 8 по 14 листопада Тиждень української писемності та мови. Заходи, що були заплановані, перетворили дні училищного життя на свято Українського Слова, яке з гордістю, любов’ю линуло з уст учнівської молоді.
Вихованці мали можливість ще раз нагадати собі й оточуючим: хто ми й чиї ми діти. Тиждень розпочали мовним флешмобом на загальноучилищній лінійці. Учні читали поезії про українську мову, вшанували пам’ять преподобного Нестора Літописця – покровителя всіх, хто вчить і навчається, писали Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. У фойє було організовано виставку стіннівок про мову, до якої долучилися активні та творчі особистості.
Як уміють використовувати теоретичні знання на практиці, проявляти творчу активність, вміння швидко та раціонально приймати рішення, логічно мислити і працювати в команді показали вихованці під час інтелектуальної гри «Хто зверху?».
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання…
Такими словами розпочато літературну годину, присвячену кращим зразкам інтимної лірики українських поетів. Як любили, переживали ці палкі, часами й трагічні миті письменники, як складалося їхнє особисте життя, хто давав літературним геніям натхнення для творчості, а часом доводив їх до відчаю, — цей потаємний досвід їхніх сердець спробували донести до присутніх учасники літературної години «Так ніхто не кохав…»
Доторкнутися до свідомості підростаючого покоління спробувала і заступник директора з навчально- виробничої роботи, яка зачитала власний вірш.
Завершився тиждень нагородженням активних учасників та переможців конкурсів.
